 Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Рибченко Ж$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 5
Представлено документи з 1 до 5
|
| 1. |
Рибченко Ж. І.
Дія адаптогенних препаратів на активність вакуолярних протонних насосів у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2012. - Т. 84, № 3. - С. 88-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2012_84_3_12
Досліджено участь двох електрогенних H<^>+-насосів, механізми яких репрезентовано H<^>+-АТP-азою V-типу та H<^>+-пірофосфатазою (H<^>+-PPн-азою), у створенні електрохімічного потенціалу на вакуолярній мембрані (тонопласті) рослинних клітин за умов сольового стресу та за дії адаптогенних препаратів Метіур та Івін. Гідролітичну та транспортувальну активність цих ензимів визначено на препаратах тонопласта, ізольованих із коренів проростків кукурудзи, експонованих за присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. У контрольному варіанті транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази є набагато вищою, ніж H<^>+-АТР-ази, хоча й дещо знижується з віком проростків. Це свідчить про перевагу внеску H<^>+-насоса, репрезентованого H<^>+-PPн-азою, у створенні мембранного потенціалу на тонопласті. Сольова експозиція проростків призводить до зниження як активності H<^>+-АТР-ази, так і H<^>+-PPн-ази, тоді як транспортувальна активність H<^>+-АТР-ази, навпаки, посилюється, супроводжуючись послабленням гідролітичної. Обробка насіння препаратами, переважно Метіуром, призводить до зростання транспортувальної активності H<^>+-АТР-ази, особливо за умов сольової експозиції, посилюючись із подовженням її терміну, тоді як транспортувальна активність H<^>+-PPн-ази не зазнає істотних змін. Одержані результати доводять провідну роль H<^>+-насоса тонопласта, репрезентованого H<^>+-АТР-азою, у відповіді рослинних клітин за умов сольового стресу, а також його вірогідну участь у механізмі адаптогенної дії синтетичних препаратів.
| | 2. |
Палладіна Т. О.
Залежність адаптогенної дії препарату метіур на рослини за умов сольового стресу від його молекулярної структури [Електронний ресурс] / Т. О. Палладіна, Ж. І. Рибченко, О. О. Контурська // Biotechnology. - 2012. - Vol. 5, № 1. - С. 115-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2012_5_1_16
З'ясовано адаптогенну активність препарату Метіур (6-метил-2-меркапто-4-гідроксипіримідин) на підставі порівняння ростового ефекту за умов сольового стресу за дії його структурних аналогів без бічних груп, а також препарату Івін (N-оксид-2,4-диметилпіримідин). Дослідження здійснено на проростках кукурудзи за умов водної культури, препарати застосовано шляхом замочування насіння у 10<^>-7 М водних розчинах протягом доби. Експонування проростків за присутності 0,1 М NaCl як критичної концентрації для кукурудзи спричинювало різке гальмування росту проростків, особливо надземної частини, яке посилювалося з подовженням терміну експозиції. Усі препарати певною мірою запобігали гальмуванню росту проростків, причому дія Метіуру була спрямована на корені, переважно у вигляді накопичення їх маси. Препарат, що мав тільки бічну меркаптогрупу, сприяв накопиченню маси, особливо надземної частини, тимчасом як дія препарату, що мав лише метильну групу, призводила до видовження обох частин проростків. Препарат, позбавлений обох бічних груп, також позначався деяким рістстимулювальним ефектом, що вказує на функціональну роль піримідинового кільця. Таким чином, наявність меркаптогрупи в молекулі препарату сприяє накопиченню маси органів, метильної - видовженню, а їх поєднання забезпечувало перевагу Метіуру. У разі подовження терміну сольової експозиції проростків з 1 до 10 діб ростова дія зберігалася лише у препаратів з бічною меркаптогрупою. Встановлено, що наявність бічної меркаптогрупи зумовлює антиоксидатну активність in vitro у препаратів за антирадикальним механізмом. На відміну від Метіуру, Івін посилював ріст тільки надземної частини проростків. Одержані результати свідчать про важливу роль бічних груп у молекулі препарату Метіур для вияву його адаптогенного ефекту.
| | 3. |
Рибченко Ж. І.
Функціонування транспортних Н+-АТP-аз плазматичних і вакуолярних мембран у клітинах коренів кукурудзи в умовах сольового стресу та дії адаптогенних препаратів [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Український біохімічний журнал. - 2011. - Т. 83, № 6. - С. 63-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/BioChem_2011_83_6_9
Участь електрогенних Н<^>+-насосів, механізми яких у плазматичних та вакуолярних мембранах рослинних клітин репрезентовано Н<^>+-АТP-aзами Е1-Е2- та V-типу, в адаптації рослинних клітин до умов сольового стресу досліджено шляхом визначення їх гідролітичної й транспортувальної активності. Досліди здійснювалися на проростках кукурудзи, експонованих за присутності 0,1 М NaCl протягом 1 або 10 діб. Синтетичні препарати Метіур та Івін застосовувалися шляхом замочування насіння в їх 10<^>-7 М розчинах. Фракції плазматичних і вакуолярних мембран ізолювали з коренів проростків. У контрольних варіантах дослідів (у середовищі без NaCl) гідролітична активність Н<^>+-АТP-ази у плазматичній мембрані зростала з віком проростків, а транспортувальна не зазнавала суттєвих змін, тоді як відповіді слабкішої за неї вакуолярної Н<^>+-АТP-ази були протилежними. Експозиція проростків на NaCl знижувала гідролітичну активність обох Н<^>+-АТP-аз та посилювала їх транспортувальну активність, що вказує на інтенсифікацію роботи Н<^>+-насосів, особливо у вакуолярній мембрані, репрезентованих Н<^>+-АТP-азою. Обидва адаптогенні препарати, головним чином Метіур, сприяли подальшому посиленню транспортувальної активності цих ензимів, особливо у варіантах з експозицією на NaCl. Одержані результати продемонстрували важливу роль зазначених Н<^>+-насосів плазматичної та вакуолярної мембран у механізмі адаптації клітин рослин до умов сольового стресу, що здійснюється шляхом енергетичного забезпечення роботи вторинно-активних Na<^>+/H<^>+-насосів, які видаляють Na<^>+ із цитоплазми.
| | 4. |
Рибченко Ж. І.
Вплив синтетичних адаптогенних препаратів на функціонування вакуолярної H+-АТФази в клітинах кopeнів кукурудзи за умов засолення [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Доповiдi Національної академії наук України. - 2011. - № 5. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2011_5_32
Досліджено участь одного з двох електрогенних Н<^>+-насосів вакуолярної мембрани рослинних клітин, механізм якого репрезентовано Н<^>+-АТФазою F0F1-типу, у посиленні солестійкості проростків кукурудзи за допомогою адаптогенних препаратів Метіур та Івін. Установлено, що у разі обробки насіння цими препаратами транспортна активність Н<^>+-АТФази у вакуолярних мембранах клітин коренів посилюється, тоді як гідролітична активність зростає лише з віком у проростків у варіанті з Метіуром. За умов сольової експозиції, викликаної 0,1 М NaCl, обробка препаратами посилює транспортну активність Н<^>+-АТФази, послаблюючи гідролітичну активність. Таким чином, адаптаційний ефект препаратів можна пояснити посиленням транспортної функції вакуолярної Н<^>+-АТФази, що забезпечує енергією роботу вторинно-активного Na<^>+ - Н<^>+-антипортера, який видаляє натрій із цитоплазми.
| | 5. |
Рибченко Ж. І.
Функцiонування Na+-H+-антипортерiв плазматичних i вакуолярних мембран у рослинних клiтинах за умов засоленого середовища та вплив на них бiологiчно активних препаратiв [Електронний ресурс] / Ж. І. Рибченко, Т. О. Палладіна // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 2. - С. 158-162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_2_28
|
|
|
Простий
Розширений
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
Пам`ятка користувача